Журналістка, яка підготувала для "Української правди" репортаж, намагаючись розібратись, хто бажав смерті Ірині Ноздровській, ділиться своїм баченням того, як триває розслідування вбивства і яких помилок припускаються ЗМІ, котрі висвітлюють цю тему.
«Відеотека» відвідала відкриття виставки фотопортретів лідера Радикальної партії, де поговорила із політиком про його задекларовані вила, його «досягнення» на ниві політичної джинси, його тугу за Савіком Шустером та його обурення журналістами, які беруть беззубі інтерв’ю у представників злочинного режиму Януковича.
До кінця квітня використання абревіатури АТО ще буде легітимним, а з травня – вже ні, оскільки «у нас буде військова операція Об’єднаного штабу». Чому так – Президент пояснив «Відеотеці» під час своєї нещодавньої поїздки на Луганщину. Дивіться фрагмент ексклюзивного інтерв’ю Петра Порошенка для нашого видання.
Дарина Шевченко, Данило Мокрик і Дмитро Гнап – про своє бачення скандалу , пов’язаного із журналістками Наталкою Седлецькою та Христиною Бердинських з одного боку та Генпрокуратурою та особисто Юрієм Луценком – з іншого. Чим небезпечні зустрічі журналістів, що стали об’єктами зацікавлення для правоохоронних органів, із високопосадовцями у форматі off the record? Про це також у нашому матеріалі.
При цьому понад 200 видань досі не пройшли процес реформування і можуть втратити статус друкованих ЗМІ після 1 січня 2019 року, нагадує перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення.
Поэтому в ближайшие лет тридцать нам вряд ли удастся построить умное цивилизованное общество, — считает человек, у которого за плечами опыт управления пятью медиа. Смотрите тизер большого интервью главного редактора «Радио НВ».
«У нас був план стати лідером, і минулого року ми це завдання виконали: вперше за 10 років «Плюси» повернулися до лідерства по всіх комерційних аудиторіях, по великих містах і по країні. Зараз у нас інший план – стати бізнесом. А стати бізнесом за цієї шаленої конкуренції, існування великої кількості медійних груп, – безперечно, виклик. І тут доводиться змінювати середовище, – говорить генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко. – У цьому плані ми координуємо дії з колегами по індустрії. Приміром, було зроблено кроки в зону платної дистрибуції в кабелі, коли ми почали вперше отримувати кошти від кабельних мереж. У нас з колегами є певний план дій – сподіваюсь, що спільними зусиллями ми за рік-півтора зможемо його здійснити, аби, власне, повернути логіку в існування телевізійної індустрії. А це має бути логіка бізнесу в першу чергу».
«З технічної точки зору зараз журналіст робить все бігом і одночасно, бо ж майже все транслюється в прямому ефірі, і якщо ти зволікатимеш, то твоє ЗМІ пастиме задніх. Фактично немає більше такого, що ти пішов, зробив запис, написав текст… Але змінюються і сутнісні речі, тому що люди, які раніше готові були читати і слухати годинами, тепер хочуть мати все дуже швидко і коротко, особливо молоде покоління. Ніхто не буде читати твою довгу статтю, якщо вона являє собою лише текст – ти повинен зробити її мультимедійною», – говорить головний редактор Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова.
«В политике взяли верх шоумены, и абсолютно логично, что они теперь ведут программы. Политики системные, серьезные – они не любимы обществом так же, как здоровое питание. Судя по результатам выборов, общество хочет вкусно дохнуть— от пончиков, фастфуда, буженины, чипсов и химического «сока». Все знают, что нужно питаться правильно, но хочется же совсем другого!» – говорит журналистка, главный редактор газеты «Зеркало недели» Юлия Мостовая.
«Чи потрібно на час військових дій в країні вводити спеціальні правила для журналістів? «Ні. Має бути змагання. Чиновники і влада мають не пускати, а журналісти мають прориватися. Така доля усіх журналістів. Яка надія чиновників? Щоб не було журналістів як класу. Щоб не було незручних запитань, щоб не було підстав для знущань над чиновниками у ЗМІ… Але під час війни ситуація загострюється. Ідеал військового чиновника – взагалі журналістів зупиняти за 100 км від лінії фронту. Але якщо журналіст зайшов на заборонену територію, він робитиме свою справу. І треба розуміти: якщо він потрапляє туди, куди не можна потрапити, то не несе відповідальності ніякої. У цьому завжди винен чиновник: не закрив шпарину», – говорить Микола Вересень, журналіст, теле- і радіоведучий.
«Головне – це те, що ми ніколи не цікавилися ніким, крім себе. Що пересічний український читач і журналіст, по-перше, мають пам'ять акваріумної рибки, а по-друге, мають обрій акваріумної рибки, яка нічого не бачить за кордоном скла, через яке вона дивиться. Це нормальний колоніальний синдром. Багато хто переконує, що тут не було колонії, що це була органічна частина імперії і таке інше. Це неправда», – говорить журналіст, публіцист, теле- і радіоведучий Віталій Портников.
«Журналістські розслідування: основи» — це серія з 15 відеоуроків на допомогу журналістам, які хочуть працювати в жанрі розслідувань.