Історія Дмитра Хоркіна – це історія справжнього успіху. Того самого, який, за висловом акторки Людміли Гурченко, ніколи не пробачають. Дмитро прийшов працювати на Українське радіо у грудні 2004 року 18-річним студентом. Згадує, що застав часи, коли доводилось ще працювати на плівках, тож на ефіри приходив із торбами, повними бобін. У червні цього року він був призначений генпродюсером компанії, де фактично виріс і яка наразі переживає непростий період трансформації у Суспільне мовлення. 
 
Кастинги для всіх без винятку ведучих незалежно від їхніх заслуг та віку, запровадження нових стандартів роботи та запуск нових програм, прискіпливий моніторинг радіоефіру, необхідність оптимізувати виробництво контенту та зробити його більш адекватним до потреб та смаків сучасної аудиторії – все це не легко дається і самому 31-річному керівнику найстарішого та найбільшого українського радіомовника, й великому колективу компанії. 
 
До того ж із початком нового сезону Українське радіо вперше у своїй історії вийшло на широку телеаудиторію: ефіри з viision-студії на Хрещатику, 26 частково транслюють UA:Перший та UA:Культура. Незабаром на Центральному каналі у вечірньому слоті транслюватиметься й ток-шоу про проблеми столиці та області, яке готуватимуть журналісти радіо "Голос Києва". 
 
"Відеотека" завітала до Дмитра Хоркіна і попросила його пройти разом із нами кабінетами всіх чотирьох каналів Українського радіо, щоб на власні очі побачити, як змінюється життя компанії.
 
Над матеріалом працювали: журналіст Марина Баранівська, відеограф Світлана Григоренко
 
Джерело фото: фейсбук-сторінка Дмитра Хоркіна